Слизень Андерсона

Слизень Андерсона (Prophysaon andersoni) належить до типу Молюски, класу Черевоногі, родини Аріоніди. Це наземний легеневий молюск, що вирізняється здатністю до автотомії — відкидання хвостової частини тіла у разі небезпеки або несприятливих умов середовища.

Цей шкідник надає перевагу вологим місцям існування і часто зустрічається в садах, на городах, у лісових масивах та на територіях з густою рослинністю. Найбільш активний у нічний час та в періоди підвищеної вологості, коли ризик пересихання шкірного покриву мінімальний.

У раціон слизня входять різноманітні садово-городні культури. Він становить серйозну загрозу для молодих проростків овочевих рослин, таких як капуста, салат, квасоля, а також пошкоджує суницю та декоративні квіткові культури. Шкідник об’їдає листя, залишаючи після себе характерні великі отвори та пошкоджені краї.

Основна шкода полягає не лише у механічному знищенні вегетативної маси рослин, а й у забрудненні врожаю слизом та екскрементами, що робить продукцію непридатною для реалізації та зберігання. Крім того, слизні є переносниками грибкових і бактеріальних інфекцій, які швидко поширюються у місцях пошкодження тканин рослин.

Система захисту включає агротехнічні та хімічні заходи. Важливо регулярно видаляти рослинні рештки, проводити розпушування ґрунту та знищувати бур’яни, де молюски знаходять прихисток. Для зниження чисельності застосовують пастки, бар’єри з гравію або вапна, а також спеціалізовані молюскоциди на основі метальдегіду або фосфату заліза, які вносять у місця скупчення шкідника.