Тутова щитівка

Систематичне положення: тутова щитівка (Pseudaulacaspis pentagona) належить до ряду напівтвердокрилих (Hemiptera), родини щитівок (Diaspididae). Це надзвичайно небезпечний карантинний об'єкт, який здатен швидко розмножуватися та вражати великі площі насаджень, завдаючи значних збитків плодовим культурам.

Пошкоджувані культури: цей шкідник вирізняється широкою спеціалізацією. Найчастіше від нього страждають шовковиця, персик, слива, вишня, абрикос та інші кісточкові породи. Окрім плодових, щитівка часто заселяє декоративні дерева та кущі, що робить її небезпечною не тільки в садах, а й у міському озелененні.

Біологія та цикл розвитку: зимують дорослі запліднені самки під захисними щитками на корі рослин. Навесні вони відкладають яйця, з яких згодом виходять личинки — «бродяжки». Вони надзвичайно рухливі та здатні розноситися вітром або разом із садивним матеріалом на великі відстані, де згодом закріплюються та утворюють новий щиток.

Характер пошкоджень: щитівка живиться соком рослин, проколюючи кору своїм ротовим апаратом. Внаслідок масового розмноження стовбури та гілки вкриваються шаром шкідників, що зовні виглядає як білий наліт. Це призводить до зупинки росту, деформації гілок, передчасного опадання листя та загального пригнічення життєдіяльності дерева.

Заходи захисту: для контролю чисельності застосовують інтегровану систему захисту. Обов’язковою є санітарна обрізка заражених гілок та їх подальше спалювання. Ефективним є застосування інсектицидів у період виходу «бродяжок», коли вони найбільш вразливі, а також обробка насаджень у період спокою олійними препаратами для знищення зимуючої стадії.