Сіноїди

Сіноїди (лат. Psocus) належать до ряду сеноїди (Psocoptera), родини Psocidae. Це дрібні комахи, які часто залишаються непоміченими через свої мікроскопічні розміри. В агрономічній практиці вони рідко розглядаються як первинні шкідники, проте при масовому розмноженні можуть завдавати відчутної шкоди сільськогосподарським культурам та продукції, що зберігається.

Ці комахи віддають перевагу вологим місцям існування. В умовах відкритого ґрунту вони найчастіше зустрічаються на корі дерев, де живляться лишайниками, грибковими спорами та органічними рештками. Проте в теплицях або під час зберігання врожаю вони можуть переходити на вегетуючі частини рослин, пошкоджуючи молоді тканини, або заселяти сухі рештки рослинності, забруднюючи їх своїми екскрементами.

Біологія сіноїдів включає стадію яйця, німфи (мають кілька віків) та імаго. Залежно від температури та вологості цикл розвитку проходить досить швидко. Самки відкладають яйця групами, прикриваючи їх характерним секретом або павутиною. Висока вологість і застій повітря є критичними факторами, що сприяють різкому збільшенню чисельності популяції в умовах теплиць.

Характер пошкоджень зазвичай виражається у зішкрябуванні епідермісу листя або пошкодженні поверхневих шарів плодів. Основна шкодочинність полягає не стільки в механічному знищенні тканин, скільки в перенесенні спор патогенних грибів та забрудненні продукції, що знижує її товарний вигляд та якість. У складських умовах сіноїди можуть сприяти псуванню зерна, живлячись пліснявими грибами, що розвиваються на зволожених ділянках.

Заходи боротьби з сіноїдами включають комплексний підхід, заснований на агротехнічних методах.

• Регулярне провітрювання приміщень та зниження вологості повітря до рівня нижче 60%.
• Видалення рослинних решток, які слугують джерелом живлення.
• Дезінфекція сховищ та теплиць перед початком сезону.
• При високій щільності популяції можливе застосування інсектицидів контактної дії, дозволених для використання на конкретних культурах.