Хохлатка гостроголова

Систематичне положення. Хохлатка гостроголова (Pterostoma palpina) належить до ряду Лускокрилі (Lepidoptera), родини Хохлатки (Notodontidae). Це комаха, що часто зустрічається в лісових масивах та паркових зонах, де за сприятливих умов її чисельність може швидко зростати.

Кормові культури. Даний шкідник є вузьким спеціалістом і надає перевагу листяним породам дерев. Найбільшої шкоди завдає видам тополі (Populus) та верби (Salix). Рідше шкідника можна помітити на осиці, вільсі чи липі, особливо у розплідниках, де зосереджено багато молодих саджанців.

Біологія та цикл розвитку. Комаха розвивається в одній або двох генераціях протягом року. Зимує стадія лялечки в ґрунті або під шаром опалого листя. Виліт метеликів відбувається навесні. Самки відкладають яйця на нижній бік листя. Гусениці, що з’являються, проходять п’ять етапів розвитку, активно харчуючись протягом усього літа.

Характер пошкоджень. Гусениці хохлатки відрізняються специфічною поведінкою: вони часто маскуються під жилки листка, що ускладнює їх виявлення. Спочатку вони роблять отвори в листках, а згодом з’їдають листову пластинку повністю, залишаючи лише основні жилки. Це призводить до зниження фотосинтетичної активності дерева та послаблення його загального стану.

Заходи захисту. Основний метод контролю полягає в осінній перекопці ґрунту під деревами для знищення лялечок, що зимують. Ефективним є також біологічний контроль — сприяння заселенню садів комахоїдними птахами. При значному заселенні шкідником застосовують інсектициди, обробляючи крони дерев у період появи гусениць перших віків.