Притворяшка

Систематичне положення. Жук притворяшка (лат. Ptinus) належить до ряду Твердокрилі (Coleoptera) та родини Точильники (Anobiidae). Цей шкідник є поширеним космополітом, який адаптувався до життя в складських приміщеннях, млинах, зерносховищах та житлових будинках, де він знаходить постійні джерела їжі.

Культури та об'єкти пошкодження. Комаха є типовим поліфагом із надзвичайно широким спектром харчування. Вона пошкоджує зерно злакових культур, борошно, різноманітні крупи, комбікорми, сухофрукти, сушені гриби, лікарські рослини, а також зоологічні та ботанічні колекції, вироби зі шкіри та вовни.

Біологія та цикл розвитку. Розмноження відбувається шляхом відкладання яєць у субстрат, у якому живляться личинки. Личинка притворяшки має характерну вигнуту форму тіла та потужний ротовий апарат. Оптимальними умовами для розвитку є помірна температура та висока вологість, при яких цикл генерації значно скорочується, сприяючи швидкому зростанню чисельності популяції.

Характер пошкоджень та шкідливість. Жуки та їхні личинки проникають глибоко всередину продукції, вигризаючи її та забруднюючи залишками життєдіяльності, включаючи шкурки після линяння. Пошкоджена продукція втрачає свою товарну якість та вагу, а також стає джерелом розвитку пліснявих грибів, що створює додаткову загрозу для якості продовольчих запасів.

Заходи захисту. Система захисту передбачає механічну очистку складів від залишків зерна та пилу, контроль вологості повітря (нижче 12%) та дотримання температурного режиму. У випадках значного зараження застосовується фумігація складських приміщень і насипів зерна інсектицидами, що дозволені до використання для обробки харчових продуктів.