Подушечниця мигдалева

Подушечниця мигдалева (Pulvinaria amygdali) належить до родини несправжніх щитівок (Coccidae) ряду напівтвердокрилих. Цей сисний шкідник є досить поширеним у регіонах, де вирощують кісточкові культури, і здатен завдавати суттєвої шкоди продуктивності насаджень.

Основними кормовими рослинами для цього виду є мигдаль, персик, слива, абрикос та черешня. Комахи зосереджуються на пагонах та гілках, де вони закріплюються і висмоктують сік, що призводить до загального послаблення дерев, особливо молодих саджанців.

Біологія шкідника передбачає розвиток одного покоління протягом року. Зимують переважно личинки другого віку в тріщинах кори та біля основи бруньок. Навесні, після відновлення активності, личинки завершують розвиток. Характерною ознакою появи дорослих самок є формування білого, пухкого яйцевого мішка, що нагадує подушечку, звідки й пішла назва виду.

Вредочинність проявляється через погіршення фізіологічного стану рослини. Крім виснаження через втрату соку, виділення липкої паді сприяє розмноженню сажкового гриба, який покриває листя чорним нальотом. Це значно знижує активність фотосинтезу, що негативно впливає на врожайність та якість плодів.

Заходи захисту повинні бути комплексними. Необхідно своєчасно проводити обрізку крони, щоб запобігти загущенню, що сприяє розмноженню шкідника. Хімічна боротьба найбільш ефективна у фазу відродження личинок, коли вони найбільш вразливі до дії інсектицидів. Також рекомендується використовувати препарати на основі мінеральних масел у ранньовесняний період.

• Санітарна обрізка та видалення пошкоджених гілок.
• Застосування системних інсектицидів під час виходу личинок.
• Контроль розвитку сажкових грибів.
• Сприяння розмноженню корисних ентомофагів у саду.