Тля злакова звичайна

Систематичне положення: Злакова звичайна тля (Rhopalosiphum splendens) належить до ряду напівтвердокрилих (Hemiptera), родини справжніх попелиць (Aphididae). Цей вид спеціалізується на живленні соками рослин родини злакових і є широко розповсюдженим шкідником у багатьох регіонах вирощування зернових культур.

Культури та шкодочинність: Основними об'єктами ураження є пшениця, ячмінь, овес, жито, кукурудза, а також різноманітні кормові та дикорослі трави. Найбільшої шкоди комахи завдають у фази виходу в трубку та колосіння. Пошкоджені рослини відстають у рості, спостерігається деформація листя, виснаження колосся та значне зниження маси тисячі зерен при зборі врожаю.

Біологія та цикл розвитку: Життєвий цикл попелиці характеризується складною системою міграцій та партеногенетичним розмноженням. Зимують яйця на багаторічних злаках або на рослинних рештках. Весняне покоління швидко нарощує чисельність, створюючи колонії на молодих пагонах. Наявність крилатих форм дозволяє комахам ефективно розселятися по всьому полю протягом літнього періоду.

Характер пошкоджень: Попелиця живиться шляхом висмоктування флоемного соку, що призводить до втрати тургору та поступового в'янення рослин. Продукти життєдіяльності попелиці («медвяна роса») створюють сприятливе середовище для розвитку сапрофітних грибів, що додатково погіршує стан посівів. Найнебезпечнішим фактором є передача фітопатогенних вірусів, що спричиняють незворотні зміни в тканинах злаків.

Меры захисту: Боротьба зі шкідником базується на інтегрованих методах. До них відносяться:

• знищення бур'янів-резерваторів;
• дотримання оптимальних строків посіву;
• використання стійких до шкідника сортів;
• застосування інсектицидів за перевищення порогу економічної шкодочинності;
• охорона та залучення природних ворогів (ентомофагів).