Єгипетський крилан

Єгипетський крилан (Rousettus aegyptiacus), відомий як єгипетська летюча собака, є представником родини криланових. На відміну від комахоїдних кажанів, цей вид спеціалізується виключно на рослинній їжі. Його поширення в агроценозах спричиняє серйозні економічні збитки для садівничих господарств у тропічних та субтропічних регіонах.

До переліку культур, які найбільше потерпають від цього шкідника, належать фінікові пальми, цитрусові, інжир, виноград, папая та манго. Крилани володіють чудовим нюхом, що дозволяє їм знаходити стиглі плоди на великих відстанях. Вони здатні здійснювати регулярні нічні нальоти на плантації, здійснюючи масові набіги в період достигання врожаю.

Біологічний цикл розвитку цього виду дозволяє йому швидко адаптуватися до антропогенних ландшафтів. Розмноження відбувається протягом року, а вагітність триває близько чотирьох місяців. Висока виживаність молодняка та відсутність природних ворогів у межах сільськогосподарських територій сприяють стрімкому збільшенню щільності популяції, що ускладнює контроль над ними.

Шкідливість виражається у механічному пошкодженні плодів. Крилан вигризає м'якоть, роблячи плоди непридатними для реалізації на ринку. Особлива небезпека полягає у тому, що пошкоджені плоди швидко заселяються патогенними грибами, що призводить до гниття цілих гронок чи врожаю на дереві. Порушення цілісності шкірки фрукта також приваблює інших шкідників, зокрема комах.

Ефективний захист ґрунтується на фізичних бар'єрах та відлякуванні. Найбільш дієвим методом залишається накриття дерев захисними сітками, які унеможливлюють доступ тварин до плодів. Також застосовують ультразвукові відлякувачі та механічні пристрої, що створюють шум. Агрономи радять проводити своєчасне збирання врожаю, оскільки перезрілі плоди є найсильнішим атрактантом для криланів.