Скрипун осиковий

Скрипун осиковий (Saperda calcarata) є представником ряду твердокрилих та родини вусачів (Cerambycidae). Це один із найнебезпечніших стовбурових шкідників, що завдає значної шкоди лісовому та садово-парковому господарству, вражаючи листяні дерева.

Найбільшу шкоду цей вид завдає насадженням тополі та осики. Вразливими є як молоді дерева в розплідниках, так і дорослі насадження в полезахисних лісосмугах, де діяльність личинок призводить до втрати товарної якості деревини та всихання цілих гаїв.

Цикл розвитку комахи триває кілька років, зазвичай від двох до чотирьох, залежно від географічної зони та погодних умов. Імаго виходять у літній період, активно харчуються тканинами зелених пагонів, після чого самки здійснюють яйцекладку в підготовлені ніші в корі стовбура.

Характерною ознакою ураження є наявність отворів у корі та скупчення бурового борошна біля основи дерева. Личинки проробляють складні ходи в глибині деревини, що суттєво послаблює життєздатність дерева, робить його крихким та сприйнятливим до грибкових захворювань.

Заходи захисту мають бути спрямовані на оздоровлення насаджень. Рекомендується своєчасне проведення санітарних рубок, видалення найбільш заселених дерев з подальшою утилізацією. Важливим є також хімічний захист стовбурів під час вегетації та використання методів біологічного контролю природних популяцій ентомофагів.

• Санітарна гігієна: вчасне видалення уражених примірників.
• Біотехнічні заходи: збереження популяцій птахів-ентомофагів.
• Хімічна обробка: інсектицидне обприскування стовбурів.
• Лісотехнічні заходи: створення змішаних стійких насаджень.