Сіра каролінська білка

Сіра каролінська білка (Sciurus carolinensis) — представник ряду Гризуни, родини Вивіркові. Будучи інвазивним видом, цей гризун становить значну загрозу для біорізноманіття та агроценозів, особливо в тих регіонах, де він не має природних ворогів, що обмежують чисельність популяції.

Серед культур, що найбільше потерпають від цього шкідника, варто виділити плодові дерева, зокрема яблуні, груші, волоський горіх, а також зернові культури. Білки активно поїдають насіння, молоді плоди, зав’язь та нирки, що негативно позначається на загальному стані насаджень та обсягах майбутнього врожаю.

Цикл розвитку виду відзначається високою інтенсивністю розмноження. Самки здатні приносити виводок двічі на рік, а молодняк стає статевозрілим вже у віці 10-12 місяців. Це забезпечує швидке розселення виду на нові території та робить контроль чисельності складним агротехнічним завданням.

Основна шкодочинність полягає в обгризанні кори зі стовбурів, особливо в весняний період, коли в соку дерева містяться поживні речовини. Це відкриває "ворота" для вторинних інфекцій, бактерій та грибків, що призводить до відмирання цілих ділянок камбію та ослаблення життєздатності дерева.

Для захисту ділянки рекомендується дотримуватися таких заходів:

• Встановлення на стовбури гладких металевих обмежувачів, що перешкоджають підйому тварини.
• Захист крон дерев за допомогою спеціальних захисних сіток під час достигання плодів.
• Видалення пошкоджених гілок для зупинки поширення вторинних хвороб.
• Використання репелентів із запахом, що відлякує гризунів.