Злаковий кліщ

Злаковий кліщ (Siteroptes graminum) є мікроскопічним шкідником, що належить до ряду Acariformes та родини Pygmephoridae. Цей організм завдає суттєвої шкоди посівам колосових зернових культур та є широко поширеним у зонах інтенсивного землеробства.

Об'єктами живлення для даного шкідника виступають пшениця, жито, ячміг та багаторічні злакові трави. Кліщ веде прихований спосіб життя, концентруючись у пазухах листків, у суцвіттях та під лусочками колосків, де він живиться соком рослинних тканин.

Біологічний цикл розвитку Siteroptes graminum тісно інтегрований у вегетацію зернових. Зимують запліднені самиці у залишках рослин або безпосередньо на насінні. З настанням тепла вони мігрують на молоді пагони, де розпочинають активне розмноження, сприяючи розвитку грибкових хвороб колоса.

Шкодочинність проявляється у деформації колосків, потемнінні зерна («чорний зародок») та зниженні енергії проростання насіння. У місцях великого скупчення кліща спостерігається часткова або повна стерильність колоса, що безпосередньо впливає на показники врожайності.

Система захисних заходів базується на комплексному підході:

• Дотримання сівозміни та просторова ізоляція від озимих посівів.
• Якісна зяблева оранка з оборотом пласта.
• Використання стійких сортів зернових культур.
• Застосування акарицидів при досягненні порогу шкодочинності.