Щитник рисовий

Щитник рисовий (лат. Solubea insularis) — це клоп із родини Справжніх щитників (Pentatomidae), який є специфічним шкідником рису. Поширення цього виду обмежене регіонами з відповідними кліматичними умовами для вирощування рисових культур, де він здатний завдавати значних збитків агросектору.

Основним об’єктом живлення для цього шкідника є рис у всіх фазах його розвитку. Окрім культурних насаджень, комаха може концентруватися на злакових бур’янах, що знаходяться поблизу рисових чеків. Здатність до швидкого розмноження та активної міграції робить його серйозною загрозою для господарств.

Біологічний цикл розвитку включає стадії яйця, п’яти віків німфи (личинки) та імаго. Комаха зимує у дорослій стадії у рослинних рештках або лісосмугах, а з приходом тепла мігрує на молоді посіви рису. За умови сприятливих температур та вологості комаха швидко нарощує чисельність популяції протягом одного сезону.

Характер шкодочинності полягає у висмоктуванні соків із вегетативних органів, а найголовніше — із зерен, що формуються. Це призводить до появи щуплих зерен, зниження маси тисячі зерен та загального погіршення якості врожаю. Пошкоджене зерно часто втрачає схожість і стає непридатним для переробки.

Система захисту посівів базується на агротехнічних та хімічних заходах. Вона включає:

• знищення бур’янів на межах полів;
• дотримання оптимальних термінів посіву;
• моніторинг популяції за допомогою пасток;
• своєчасне застосування інсектицидів під час виходу личинок шкідника.