Пустельна кобилка

Пустельна кобилка (лат. Sphingonotus) — це представник ряду прямокрилих, що належить до родини саранових. Комаха спеціалізується на мешканні в посушливих умовах і має високу стійкість до спеки, що робить її небезпечним фітофагом у степових зонах землеробства.

Цей шкідник є багатоїдним та завдає шкоди багатьом культурам. До списку найбільш уражених рослин входять озимі та ярі зернові, кукурудза, соняшник, а також посіви цукрових буряків. У разі масового розмноження Sphingonotus може знищити значну частину врожаю на великих територіях.

Цикл розвитку комахи включає три фази: яйце, личинка та доросла особина. Яйця зимують у ґрунті, де вони захищені щільною оболонкою кубишки. Навесні, за умови настання сприятливих температур, відроджуються личинки, які починають активно харчуватися молодими пагонами рослин.

Шкодочинність проявляється у швидкому поїданні зеленої маси рослин. Личинки молодшого віку пошкоджують листя, тоді як дорослі особини можуть з'їдати рослини майже дощенту. Окрім прямої шкоди, Sphingonotus сприяє послабленню імунітету рослин, роблячи їх вразливими до вторинних інфекцій.

Для боротьби з пустельною кобилкою застосовують комплексний підхід:

• Систематичний моніторинг полів для виявлення місць відкладання яєць та вогнищ личинок.
• Глибока зяблева оранка, яка призводить до руйнування кубишок та загибелі яєць.
• Застосування інсектицидних обробок посівів у період відродження личинок молодших віків.
• Використання біологічних засобів захисту в межах інтегрованих систем землеробства.