Стенохіппус епакроміоїдес

Систематичне положення об'єкта визначається належністю до ряду Прямокрилі (Orthoptera) та родини Саранові (Acrididae). Це комаха, яка має особливості морфології, характерні для представників підродини Gomphocerinae, що адаптувалися до життя в умовах посушливих агроценозів.

Культури, які пошкоджує цей шкідник, охоплюють широкий спектр злакових рослин. Найбільшої шкоди він завдає посівам пшениці, ячменю та жита. Крім того, він успішно розмножується на пасовищах та цілинних землях, які межують із посівами, що створює постійний ризик міграції комах на сільськогосподарські поля.

Біологія та цикл розвитку шкідника залежать від кліматичних умов регіону. Комаха проходить неповне перетворення. Яйця, відкладені у ґрунт, добре переносять зиму. Розвиток личинок починається при встановленні стабільно теплих температур. Протягом сезону зазвичай розвивається одне покоління, проте активне живлення на всіх стадіях призводить до накопичення значної біомаси шкідника.

Характер пошкоджень та шкодочинність виражаються в механічному пошкодженні тканин рослин. Личинки та дорослі особини обгризають листя, а в період колосіння можуть пошкоджувати колосся та ості. Сильне ураження призводить до зниження якості зерна, вилягання посівів та значного зменшення загального валового збору врожаю.

Заходи захисту передбачають інтегрований підхід до контролю чисельності. Ефективними є наступні кроки:

• Знищення бур'янів навколо полів, де можуть зосереджуватися шкідники.
• Використання інсектицидів широкого спектра при появі масових скупчень личинок.
• Боронування ґрунту в місцях відкладання яєць.
• Забезпечення оптимальних агротехнічних строків посіву для мінімізації вразливості сходів.