Довговусий злаковий тетрамез

Довговусий злаковий тетрамез (Tetramesa longicornis) є представником ряду Перетинчастокрилі (Hymenoptera), родини Евритоміди (Eurytomidae). Це спеціалізований фітофаг, що веде прихований спосіб життя, що значно ускладнює своєчасне виявлення та контроль його чисельності.

Основними об’єктами ураження є колосові зернові культури. Найбільшої шкоди цей вид завдає посівам м’якої та твердої пшениці, жита, а також ячменю. Шкідник також поширений на злакових бур’янах, які сприяють розмноженню популяції в межах агроценозів.

Біологія виду передбачає розвиток в одному поколінні за рік. Зимують сформовані личинки всередині стерні або стебел злаків. Навесні, за настання сприятливих температур, личинки заляльковуються. Вихід дорослих особин збігається з фазою виходу в трубку та колосіння основних зернових культур.

Шкідливість проявляється в пошкодженні внутрішніх тканин стебла, що перешкоджає нормальному наливу зерна. Пошкоджені рослини утворюють кволий колос, спостерігається зниження маси тисячі зерен та загальне погіршення якості врожаю. У місцях живлення личинок стінка стебла стає крихкою.

• Глибока оранка для знищення місць зимівлі.
• Знищення падалиці зернових та злакових бур’янів.
• Дотримання строків посіву для розриву циклу живлення.
• Використання ранньостиглих сортів для уникнення пікового заселення.
• Хімічний захист посівів інсектицидами в період масового відкладання яєць.