Тетрамеза самарицька

Систематичне положення: Тетрамеза самарицька (Tetramesa samarica) належить до ряду перетинчастокрилих комах (Hymenoptera), родини евритомід (Eurytomidae). Цей вид є вузькоспеціалізованим мешканцем злакових агроценозів, що має важливе значення для фітосанітарного контролю зернових культур.

Культури, що пошкоджуються: Вражає переважно посіви зернових колосових культур, зокрема озиму та яру пшеницю. Також може розвиватися на диких видах злаків, які слугують резерваторами для накопичення популяції шкідника та його розповсюдження на культурні масиви в весняний період.

Біологія та цикл розвитку: Розвиток шкідника відбувається в одному поколінні за сезон. Зимують личинки всередині пошкоджених стебел. Навесні вони перетворюються на лялечок, після чого вилітають імаго. Самка за допомогою яйцекладу вводить яйця у внутрішні тканини стебла злаку, де згодом розвиваються личинки, що живляться соками та тканинами рослини.

Характер пошкоджень та шкодочинність: Личинки виїдають внутрішні порожнини стебла, що спричиняє порушення провідної системи рослини. Внаслідок цього колосся недоотримує вологу та поживні речовини, що призводить до формування білоколосся, пустозерності та зниження маси тисячі зерен. Значне пошкодження стебла також підвищує ризик вилягання посівів перед збиранням.

Заходи захисту: Ефективні заходи боротьби базуються на дотриманні сівозмін, що переривають цикл розвитку шкідника. Рекомендується:

• Проведення якісної глибокої оранки після збирання врожаю.
• Знищення падалиці злаків, що є кормовою базою.
• Використання стійких сортів зернових культур.
• Обробка інсектицидами в період масового вильоту імаго при досягненні порогу шкідливості.