Лорікети

Рід Trichoglossus, відомий як лорікети, належить до ряду папугоподібних (Psittaciformes) та родини папугових (Psittaculidae). Хоча ці птахи мають яскраве забарвлення, у сільському господарстві вони визнані серйозними шкідниками, що здатні завдавати значних збитків плодовим насадженням у регіонах свого природного та інвазивного поширення.

Лорікети завдають істотної шкоди різноманітним садовим культурам. Найбільше потерпають від них кісточкові та зерняткові плодові дерева, зокрема яблуні, груші, персики та сливи. Також об'єктами їхнього живлення стають виноградники та плантації ягідників, де зграї птахів можуть знищити до половини майбутнього врожаю.

Біологія цих птахів вирізняється високою соціальною структурою та швидкою адаптацією до нових джерел живлення. Вони живуть великими зграями, що дозволяє їм ефективно експлуатувати агроценози. Цикл їхньої активності збігається з періодами дозрівання плодів, що створює постійну загрозу для сільськогосподарських угідь протягом усього сезону.

Характер пошкоджень полягає у виїданні м'якоті плодів та пошкодженні молодих пагонів. Птахи розкльовують фрукти, роблячи їх непридатними для реалізації та переробки. Така діяльність не лише спричиняє прямі втрати врожаю, а й сприяє поширенню патогенних мікроорганізмів, які проникають через механічні пошкодження тканин рослини.

Заходи захисту садів від лорікетів включають цілу низку організаційно-технічних рішень:

• Використання спеціальних захисних сіток для накриття крон дерев та виноградників.
• Встановлення автоматичних акустичних систем відлякування.
• Застосування візуальних засобів (опудал хижаків, світловідбивних стрічок).
• Обмеження доступу птахів до місць водопою поблизу плантацій.