Короткошерстий вомбат

Систематичне положення короткошерстого вомбата (Vombatus ursinus) належить до ряду дворізцевих сумчастих (Diprotodontia) та родини вомбатових (Vombatidae). Цей ссавець став об'єктом пильної уваги агрономів через свою здатність завдавати значної матеріальної шкоди сільськогосподарським угіддям в Австралії.

Культури, що пошкоджуються, охоплюють великий спектр рослинності, яку вомбати споживають як джерело живлення. Найбільш вразливими є природні пасовища, поля з кормовими травами для худоби, посіви пшениці та ячменю, а також комерційні насадження овочів, які зазнають витоптування та обгризання коріння.

Біологія та цикл розвитку тварини тісно пов'язані з активною інженерною діяльністю під землею. Вомбати мають потужні кігті, що дозволяють їм вибудовувати глибокі нори. Розмножуються вони повільно, проте популяція може стабільно утримуватися на одній території протягом тривалого часу, постійно розширюючи мережу підземних ходів, що підриває стабільність ґрунтового покриву.

Характер пошкоджень та шкідливість для господарства є критичними. Крім прямого виїдання зелені, вомбати завдають фізичних збитків інфраструктурі.

• Руйнування іригаційних труб та систем поливу.
• Підкопування фундаментів фермерських будівель та складів.
• Пошкодження сітчастих парканів, що дає доступ іншим шкідникам.
• Створення небезпечних провалів, які виводять з ладу трактори та комбайни.

Заходи захисту мають бути спрямовані на створення фізичних бар'єрів. Використання спеціальних металевих сіток, що вкопуються в землю на глибину до 50 см, є найбільш дієвим способом запобігти доступу тварин на оброблювані ділянки. У країнах, де це дозволено законодавством, застосовують моніторинг активності та відловлювання для мінімізації впливу на врожайність.