Комірний довгоносик

Систематичне положення: Комірний довгоносик (Sitophilus granarius) належить до ряду твердокрилих (Coleoptera), родини довгоносиків (Curculionidae). Цей вид є одним із найнебезпечніших шкідників запасів, що суттєво впливає на економічні показники зерносховищ та елеваторів.

Культури: Шкідник пошкоджує зернівки пшениці, ячменю, жита, вівса, кукурудзи, рису, проса та гречки. Здатний розвиватися також у бобових культурах, якщо вони знаходяться у безпосередньому контакті з ураженими злаками, хоча віддає перевагу зерновим культурам.

Біологія та цикл розвитку: Жук має довжину 3-4 мм, темно-коричневе або чорне забарвлення. Важливою особливістю є відсутність крил у імаго, тому він не здатен до польоту. Самка відкладає яйця всередину зерна, де личинка проходить повний цикл розвитку, перетворюючись на лялечку, а згодом — на дорослого жука, який виходить назовні.

Характер пошкоджень: Личинки виїдають внутрішню частину зернівки, залишаючи лише оболонку. Це призводить до значних втрат ваги та якості зерна. Крім того, діяльність шкідників сприяє підвищенню температури та вологості зернового насипу, що провокує розвиток пліснявих грибів та подальше псування продукції.

Заходи захисту: Ефективний контроль базується на комплексному підході:

• Очищення та дезінсекція складських приміщень перед завантаженням нового врожаю.
• Підтримання оптимальної вологості зерна (нижче 13-14%).
• Використання фумігантів на основі фосфіду алюмінію для знищення прихованих форм шкідника.
• Систематичний моніторинг температури всередині насипу зерна.