Зарея

Зарея (лат. Zaraea) — це рід комах із родини булавовусих пильщиків (Cimbicidae), що належать до ряду Перетинчастокрилі. Ці комахи мають специфічну зовнішність, що нагадує дрібних ос, завдяки чому їх іноді плутають із жалкими видами. Проте, головна небезпека для рослин походить не від дорослих особин, а від їхніх личинок, які відомі як ложногусениці.

Основним об’єктом живлення для личинок зареи є рослини роду жимолость (Lonicera). Хоча видів цього шкідника небагато, їхня вибірковість дозволяє їм повністю колонізувати кущ. Вони віддають перевагу молодим та соковитим листкам, що дозволяє їм швидко набирати біомасу для подальшого окуклення.

Біологія шкідника тісно пов'язана з фенофазами розвитку кормової рослини. Вихід імаго зазвичай збігається з початком вегетації жимолості. Після спарювання самиці за допомогою яйцекладу розміщують яйця під епідерміс листа. Розвиток личинки триває близько 2-3 тижнів, після чого вона заглиблюється в ґрунт або шукає затишне місце для формування кокона.

Шкодочинність зареи полягає у знищенні асиміляційного апарату рослини. Личинки харчуються відкрито, часто групами, швидко переходячи з одного листка на інший. У разі масового розмноження кущ може залишитися повністю без листя в середині літа, що призводить до порушення фізіологічних процесів та зниження стійкості до морозів.

Система захисних заходів проти зареи включає:

• Механічне знищення личинок шляхом струшування на підстилку або ручного збору.
• Застосування біопрепаратів на основі бактерій, що безпечні для корисних комах.
• Використання інсектицидів широкого спектра дії при перевищенні економічного порогу шкодочинності.
• Регулярне розпушування ґрунту під кущами для знищення зимуючих лялечок.