Зелус кривавий

Зелус кривавий (Zelus exsanguis) є представником родини хижаків (Reduviidae) ряду напівтвердокрилих. У сільськогосподарській практиці він розглядається як неоднозначний вид: будучи активним хижаком, він поїдає як шкідників, так і корисних комах, що може призводити до дисбалансу в екосистемі та скорочення популяцій запилювачів.

Цей вид клопів поширений у теплих кліматичних зонах і часто зустрічається на плантаціях сої, бавовнику, цитрусових та на різних плодово-ягідних культурах. Вони віддають перевагу ділянкам з густим листям, де легко ховатися від сонця та полювати на дрібних членистоногих.

Цикл розвитку комахи включає повний метаморфоз з неповним перетворенням. Самка відкладає яйця групами на нижній бік листків або стебла. Німфи, що вилуплюються, проходять п'ять стадій розвитку, постійно харчуючись гемолімфою здобичі, яку вони вловлюють за допомогою міцних передніх лапок.

Характер живлення зелуса — позакишкове травлення. Після проколу тіла жертви клоп впорскує токсичні слини, що розчиняють внутрішні органи здобичі. Вредоносність для агрокультур проявляється у знищенні корисних ентомофагів, які контролюють чисельність основних шкідників, наприклад, попелиць або гусениць.

• Проведення регулярного моніторингу за допомогою жовтих клейових пасток.
• Використання агротехнічних методів для створення несприятливих умов розмноження.
• Застосування вибіркових біологічних засобів боротьби у критичні періоди розвитку рослин.