Пістрянка пурпурова

Пістрянка пурпурова (Zygaena purpuralis) є представником ряду Лускокрилі, що належить до родини Пістрянки (Zygaenidae). Цей вид комах широко розповсюджений у природних біотопах, проте в агроекосистемах може переходити на культурні рослини. Яскраве забарвлення імаго є захисним механізмом, що попереджає хижаків про токсичність цієї комахи.

Спеціалізація живлення гусениць цього виду пов'язана з представниками родини Бобові. Найбільшої шкоди вони завдають посівам конюшини, еспарцету та різним видам декоративних або дикорослих бобових трав. У разі масового розмноження гусениці здатні суттєво зменшити врожайність зеленої маси на сіножатях та пасовищах.

Цикл розвитку пістрянки передбачає одну генерацію на рік. Зимують переважно гусениці різних вікових стадій у прикореневій зоні рослин або у верхньому шарі ґрунту. Навесні, після відновлення вегетації рослин, личинки починають активно живитися. Процес заляльковування відбувається у характерних жовтуватих коконах, що часто розташовуються на нижній частині стебел.

Шкодочинність проявляється у поїданні листкової пластинки, що призводить до зниження якості кормових одиниць. Пошкоджені рослини стають більш вразливими до хвороб та мають знижену стійкість до несприятливих погодних умов. Особлива небезпека виникає на етапі закладки генеративних органів рослин, де пошкодження суцвіть веде до втрат насіння.

Заходи захисту рослин від пістрянки пурпурової базуються на превентивних діях та хімічному контролі:

• Проведення глибокої оранки після збору врожаю для знищення личинок.
• Використання біологічних препаратів у період ранніх стадій розвитку гусениць.
• Хімічна обробка посівів інсектицидами згідно з регламентом у разі перевищення порогу шкідливості.
• Регулярний моніторинг чисельності імаго на краях полів.