Акароспорові лишайники

Варто зазначити, що Acarosporaceae — це родина накипних лишайників, а не інфекційна хвороба рослин. Ці організми є симбіонтами, що складаються з грибного міцелію та клітин водоростей. Вони не мають паразитичних властивостей і не проникають у живі тканини дерева, використовуючи кору лише як місце для закріплення (субстрат).

Біологічно ці лишайники не є збудниками хвороб. Вони поширюються шляхом перенесення спор повітряними потоками та вологою. Як епіфіти, вони поселяються на поверхні, де створюються стабільні умови для їхнього повільного розвитку та накопичення поживних речовин з атмосфери та пилу.

Найчастіше їх можна спостерігати на корі дерев, що мають ознаки старіння, або на об'єктах з деревини чи каменю. Рослини, які перебувають у хорошому фізіологічному стані, зазвичай мають механізми, що обмежують поширення подібних епіфітів на стовбурах, тому їх активний розвиток є індикатором занедбаності саду.

Вредоносність лишайників є непрямою. Вони можуть перекривати пори кори, ускладнюючи дихання рослини, та слугувати прихистком для шкідливих комах, таких як щитівки або павутинні кліщі. У вологому середовищі під шаром лишайників можуть розвиватися грибки, що вже здатні руйнувати структуру кори.

Профілактика та догляд полягають у підтримці здоров’я дерев та своєчасній обробці стовбурів. Рекомендується:

• Проведення санітарної обрізки для поліпшення аерації крони.
• Механічне очищення стовбурів від мохів та лишайників щітками.
• Використання вапняної побілки для створення лужного середовища, несприятливого для розвитку епіфітів.