Оцтовокислі бактерії

Родина Acetobacteraceae об'єднує групу бактерій, які в сільському господарстві відомі як збудники мікробіологічного псування плодоовочевої продукції. Ці мікроорганізми є типовими аеробами, здатними перетворювати етанол на оцтову кислоту, що призводить до швидкого закислення та втрати харчової цінності рослинної сировини.

Шкодочинність цих бактерій проявляється в період дозрівання плодів та під час їх зберігання. Вражені тканини змінюють свою структуру, стають м’якими, набувають кислий смак та специфічний запах оцту. Хоча ці бактерії не є класичними фітопатогенами, що вражають живі органи рослин, вони є серйозною проблемою для садівництва та виноградарства, оскільки призводять до колосальних втрат товарного вигляду.

Основними об'єктами ураження є культури, багаті на цукри: виноград, яблука, суниця та кісточкові культури. Інфекція починається через мікротравми шкірки, що виникають внаслідок дії граду, розтріскування через перепади вологості або в місцях проколів, зроблених комахами. На поверхні пошкоджених плодів часто утворюється характерний слизовий наліт.

Умови поширення Acetobacteraceae тісно пов'язані з активністю комах-шкідників, зокрема дрозофіл, які переносять бактерії між здоровими та пошкодженими плодами. Висока температура та надмірна вологість повітря є стимулюючими факторами для стрімкого розмноження колоній бактерій, що призводить до швидкого переходу хвороби від одного плоду до іншого в межах грона або контейнера.

Профілактика та захист від оцтовокислих бактерій потребують комплексного підходу. Головна мета — мінімізація відкритих пошкоджень тканин рослин та контроль популяції шкідників:

• Регулярний моніторинг саду на наявність пошкоджень плодів.
• Своєчасне прибирання падалиці, яка є джерелом інфекції.
• Боротьба з комахами, що пошкоджують плоди, за допомогою інсектицидів.
• Забезпечення належних умов зберігання продукції (низька температура, аерація).
• Обмеження доступу шкідників до місць зберігання врожаю.