Акрофіалофорозне в'янення

Акрофіалофорозне в'янення — це грибкова патологія, збудником якої є ґрунтовий мікроміцет Acrophialophora fusispora. Цей патоген характеризується високою витривалістю в ґрунтовому середовищі, де він здатен виживати у формі спочиваючих спор протягом кількох сезонів навіть за відсутності основної культури-господаря.

Основним об’єктом ураження виступає нут, особливо в регіонах з теплим кліматом. Захворювання має судинний характер, тому розвиток гриба всередині рослини призводить до швидкої втрати життєздатності цілих посівів, що є критичним фактором для промислового виробництва зернобобових культур.

Симптоматика проявляється у вигляді поступового в’янення, яке зазвичай починається з нижніх листків. Згодом листя набуває жовтого або бурого забарвлення, стебло втрачає міцність, а при розрізі кореня можна помітити побуріння судинних пучків, що підтверджує системне поширення інфекції в організмі рослини.

Умови, що сприяють спалахам хвороби, включають тривалий період підвищених температур повітря та ґрунту, а також надмірне зволоження. Патоген Acrophialophora fusispora є особливо агресивним у ґрунтах з високим вмістом органічних решток, які слугують поживним субстратом для початкової фази розвитку грибниці.

Для профілактики та обмеження поширення акрофіалофорозу необхідно застосовувати інтегрований підхід:

• Дотримання сівозміни з розривом у вирощуванні нуту не менше 4 років.
• Використання фунгіцидних протруйників насіння широкого спектра дії.
• Оптимізація агротехнічних робіт для поліпшення аерації ґрунту.
• Своєчасне знищення рослинних решток після збирання врожаю.