Фузаріозне в’янення дині

Фузаріозне в’янення дині є одним із найбільш руйнівних захворювань, спричинених патогенним грибом Fusarium oxysporum f. sp. melonis (раси 0, 1, 2). Цей збудник є мешканцем ґрунту і вражає судинну систему рослини, блокуючи рух води та поживних речовин.

Хоча хвороба найбільш виражена на посівах дині, вона також становить серйозну загрозу для кавуна та інших гарбузових культур. Грибок здатний виживати в ґрунті протягом багатьох сезонів завдяки утворенню стійких спор, які не гинуть навіть при екстремальних умовах.

Перші ознаки хвороби проявляються у вигляді пожовтіння нижнього листя, яке згодом набуває бурого відтінку та засихає. При розрізі стебла хворої рослини спостерігається коричневе забарвлення судин, що є головним діагностичним маркером ураження цим типом патогену.

Сприятливими чинниками для поширення фузаріозу є висока вологість ґрунту, перепади температур та недостатня аерація кореневої зони. Рослини, ослаблені через стреси або пошкодження шкідниками, стають найбільш вразливими до проникнення спор у судинну систему.

Заходи захисту мають бути комплексними: від вибору стійкого насіннєвого матеріалу до застосування біологічних та хімічних фунгіцидів. Важливо вчасно видаляти заражені екземпляри та уникати вирощування баштанних культур після попередників, що також піддаються впливу Fusarium.

• Дотримання сівозміни протягом 5–7 років.
• Використання фунгіцидних протруйників для насіння.
• Покращення дренажних властивостей ґрунту.
• Мінімальне травмування кореневої системи під час догляду.
• Використання біофунгіцидів для оздоровлення ґрунту.