Біла іржа

Біла іржа, збудником якої є представники родини Albuginaceae, є серйозною загрозою для багатьох сільськогосподарських культур. Це захворювання, викликане ооміцетами, часто помилково приймають за справжню іржу, хоча біологічно патоген ближчий до несправжньої борошнистої роси.

Найбільшої шкоди хвороба завдає рослинам із родини капустяних. У зоні ризику знаходяться посіви ріпаку, гірчиці, редьки, капусти, а також дикорослі бур'яни. Масове ураження може призвести до значних втрат товарної маси овочевої продукції та зниження олійності насіння технічних культур.

Зовнішні прояви інфекції включають формування на листках хлоротичних плям, на місці яких згодом розвиваються білі пустули. Ці утворення проривають епідерміс і вивільняють масу спор, які поширюють інфекцію. У разі ураження суцвіть спостерігається їх деформація, відома в агрономії як «козління», що повністю унеможливлює утворення насіння.

Активному поширенню збудника сприяє волога погода з частими туманами та росами. Температурний режим у межах 15–22 °C є оптимальним для проростання зооспорангіїв. Патоген зберігається в ґрунті у формі ооспор, які можуть зберігати життєздатність протягом декількох років, навіть за відсутності рослин-господарів.

Система захисту базується на комплексному підході:

• Дотримання просторової ізоляції між полями різних капустяних культур.
• Глибока оранка для закладення заражених рослинних решток у ґрунт.
• Використання фунгіцидів із груп металаксилу або контактних мідних препаратів.
• Регулярний моніторинг посівів на ранніх етапах розвитку.