Біла іржа батату

Збудник та тип хвороби
Збудником цієї хвороби є Albugo ipomoeae-panduratae — ооміцет, що належить до родини Albuginaceae. Цей мікроорганізм викликає специфічну патологію, відому як біла іржа. Патоген паразитує на живих тканинах рослини, виснажуючи їхні енергетичні ресурси та перешкоджаючи нормальному розвитку листового апарату.

Культури, що уражуються
Хвороба вражає переважно батат (Ipomoea batatas), а також ряд дикорослих видів родини берізкових (Convolvulaceae). Найбільше розповсюдження хвороба має у регіонах з вологим кліматом, де створені сприятливі умови для швидкого розмноження та поширення спор цього ооміцету.

Симптоми та ознаки ураження
Типовою ознакою є утворення численних білих пустул на нижній поверхні листкової пластинки. З часом на верхній стороні листка з'являються жовтуваті плями, які згодом можуть некротизуватися. При сильному інфекційному фоні спостерігається передчасне всихання та опадання листя, що суттєво послаблює рослину.

Умови розвитку та шкодочинність
Розвиток грибка стимулюється тривалими періодами високої вологості повітря та наявністю краплинної вологи на листках. Спори легко розносяться повітряними потоками. Шкодочинність полягає у зниженні фотосинтетичної активності листя, що призводить до значного недобору врожаю та зменшення маси коренеплодів, а також погіршення їхньої якості.

Заходи захисту та профілактики
Ефективна стратегія захисту базується на комплексному підході:

• Вибір сортів батату, що мають вищу стійкість до ураження патогенами.
• Ретельне знищення рослинних решток, які можуть слугувати джерелом інфекції.
• Дотримання просторової ізоляції між ділянками з бататом та дикими представниками вьюнкових.
• Застосування фунгіцидів, зокрема тих, що містять мідь, у період високого ризику зараження.
• Підтримання оптимальної аерації посівів шляхом своєчасного проріджування.