Бура плямистість листя вишні

Збудником захворювання є аскоміцетний гриб Apiognomonia erythrostoma, який спричиняє розвиток некротичних процесів у тканинах рослин. Найбільшої шкоди цей патоген завдає вишні, хоча інколи фіксується і на інших видах кісточкових порід. Характерною біологічною особливістю гриба є здатність зберігати життєздатність у листі, яке не опадає на зиму, що забезпечує стабільний інфекційний фон у саду.

Симптоми ураження стають помітними вже навесні. На листках з’являються невеликі жовтуваті плями, які згодом темніють, набуваючи бурого кольору з чітко окресленими краями. Поступово площа некрозу збільшується, лист скручується, засихає і часто залишається на гілках аж до наступної весни, навіть після настання холодів.

Розвиток епіфітотії безпосередньо залежить від погодних умов. Найбільш сприятливим середовищем для поширення спор є волога весна та літо з частими опадами. Висока вологість повітря сприяє активному дозріванню спор та їх перенесенню на здорові органи рослин, де за наявності краплинної вологи відбувається швидке проростання грибниці.

Шкодочинність хвороби полягає у передчасному порушенні фізіологічних процесів дерева. Через раннє відмирання листкової поверхні послаблюється відтік асимілянтів до бруньок та кореневої системи, що критично знижує зимостійкість та врожайність вишні. У запущених садах хвороба може стати причиною прогресуючого висихання цілих гілок та навіть загибелі дерева в довгостроковій перспективі.

Система захисних заходів базується на дотриманні високої агротехнічної культури. Рекомендується:

• Ретельне збирання та спалювання рослинних решток після листопаду.
• Вирізання та знищення сухого листя, що залишилося на гілках узимку.
• Використання фунгіцидів під час розпускання бруньок та після цвітіння.
• Підтримання оптимального живлення та санітарного стану насаджень.