Армілярія новозеландська

Збудник та тип хвороби. Армілярія новозеландська (Armillaria novae-zelandiae) є небезпечним грибковим збудником, що провокує кореневу гниль. Цей патоген відноситься до роду опеньків і відомий своєю здатністю утворювати потужні ризоморфи, за допомогою яких він розповсюджується під землею, інфікуючи нові екземпляри рослин.

Поражені культури. Гриб вражає широкий спектр лісових та садових дерев. Серед найбільш сприйнятливих видів — хвойні та листяні породи дерев, а також плодові культури, висаджені на місцях колишніх вирубок або в умовах, близьких до лісових масивів, де накопичений інфекційний матеріал.

Симптоми та ознаки ураження. Основними діагностичними ознаками є відмирання коренів, що призводить до загального в’янення крони. Характерним симптомом під корою уражених дерев є розвиток білого віялоподібного міцелію. Зовні на стовбурах часто з'являються характерні плодові тіла у формі пучків опеньків, а в ґрунті виявляються чорні джгути міцелію.

Умови розвитку та шкідливість. Розповсюдженню сприяють висока вологість ґрунту та наявність у ґрунті залишків старої деревини, що слугує поживним субстратом. Патогенна активність призводить до швидкої деградації судинної системи рослини, що за відсутності контролю закінчується повною загибеллю насаджень протягом кількох років.

Заходи захисту та профілактики. Боротьба з хворобою базується на суворому санітарному режимі. Необхідно вчасно видаляти заражені дерева разом з корінням. Також ефективним методом є покращення аерації ґрунту та дренажу, що обмежує розвиток грибниці, та використання хімічних препаратів для дезінфекції ґрунту в осередках ураження.