Артуріомікоз

Артуріомікоз — це серйозне мікологічне захворювання, збудником якого є гриб Arthuriomyces peckianus. Цей патоген спеціалізується на ураженні ягідних культур, зокрема ожини та малини, спричиняючи так звану «помаранчеву іржу», яка є системною інфекцією для багатьох видів родини Розові.

Найбільш чутливими до цієї хвороби є сорти ожини та окремі гібриди малини. Оскільки гриб розповсюджується всередині провідної системи рослини, він може зберігатися в кореневищах протягом багатьох років, поступово виснажуючи кущ і роблячи його абсолютно безплідним у майбутніх сезонах.

Візуальні ознаки ураження стають помітними на початку вегетації. Листя, що з'являється, покривається яскраво-помаранчевим нальотом — це спорові маси (еції) гриба. Листя деформується, стає крихким, а самі пагони часто виглядають слабкими та аномально витягнутими в порівнянні зі здоровими екземплярами.

Для розвитку та поширення Arthuriomyces peckianus критично важливими є показники високої вологості та прохолодна погода навесні. Спори легко розносяться вітром на великі відстані, що створює загрозу інфікування сусідніх насаджень, якщо вчасно не вжити заходів щодо локалізації вогнища хвороби.

Вредоносність артуріомікозу є критичною: заражений кущ не піддається лікуванню фунгіцидами в класичному розумінні, оскільки міцелій знаходиться глибоко в тканинах. Агрономічна стратегія базується на радикальних методах: негайне викорчовування хворих рослин разом із корінням та їх обов’язкова утилізація подалі від ділянки.

• Повне видалення заражених кущів.
• Заборона використання живців із хворих плантацій.
• Санітарна обрізка та очищення території.
• Моніторинг стану насаджень у ранньовесняний період.