Аскохітоз гороху

Збудником аскохітозу гороху є гриб Ascochyta pisi, який є одним із найпоширеніших патогенів зернобобових культур. Це інфекційне захворювання уражає всі надземні органи рослини — стебла, листки, прилистки та боби, що призводить до значних втрат врожайності у разі епіфітотійного розвитку.

Хвороба вражає переважно горох посівний, але може поширюватися на інші види бобових рослин, такі як вика чи сочевиця. Основним джерелом інфекції є заражене насіння та пожнивні рештки, де патоген зберігається у формі пікнід та грибниці, починаючи новий цикл зараження з появою перших сходів культури.

Візуальними ознаками хвороби є поява світло-сірих або бурих плям із виразною темною облямівкою. На уражених ділянках згодом утворюються дрібні чорні цятки, що є плодовими тілами гриба. Сильне ураження призводить до передчасного всихання листя, деформації бобів та формування щуплого, нежиттєздатного насіння.

Для інтенсивного розвитку гриба Ascochyta pisi необхідна підвищена вологість повітря та помірні температури. Активне поширення конідій відбувається під час дощів, коли краплі води розносять інфекцію на сусідні здорові рослини, створюючи осередки швидкого розповсюдження хвороби у посівах.

Система захисних заходів базується на використанні якісного посівного матеріалу, який пройшов фітосанітарну експертизу. Важливим є дотримання агротехнічних вимог, зокрема сівозміни, та проведення обприскування фунгицидами у критичні фази розвитку рослин, особливо за умов вологої та прохолодної погоди.

• Протруювання насіння перед сівбою.
• Використання сортів з високою стійкістю до ураження.
• Глибока оранка для знищення джерел інфекції.
• Моніторинг посівів та вчасне внесення фунгіцидів.