Аскохітоз пшениці

Збудником аскохітозу пшениці є гриб Ascochyta tritici, який вражає вегетативні органи зернових культур. Цей патоген належить до групи хвороб, що поширюються переважно через рослинні рештки та інфікований посівний матеріал, де він успішно зимує у формі пікнід, що забезпечує стабільність інфекційного фону на полях.

Основним об’єктом ураження є пшениця, проте патоген може зустрічатися і на інших злакових культурах. Захворювання здатне розвиватися в широкому діапазоні умов, проте найбільшу небезпеку становить у періоди, коли вологість повітря залишається високою протягом тривалого часу, що сприяє активному спороношенню гриба.

Симптоматика захворювання проявляється появою світлих плям з темною облямівкою на листкових пластинках. Згодом на цих плямах з’являються дрібні чорні крапки — пікніди гриба. Якщо патоген поширюється на стебла, це призводить до зниження фізіологічної активності рослини, передчасного всихання листя та загального ослаблення імунітету культури.

Розвиток гриба активізується за температури від 15 до 20 градусів та наявності крапельно-рідкої вологи на поверхні листя. Поширення спор здійснюється за допомогою дощу та вітру, що дозволяє хворобі швидко захоплювати великі площі посівів, особливо в загущених або недостатньо провітрюваних посівах пшениці.

Господарська шкодочинність аскохітозу виражається у зниженні маси 1000 зерен та погіршенні посівних якостей насіння. Уражені рослини гірше засвоюють поживні речовини, що значно знижує ефективність внесених добрив та загальну рентабельність вирощування культури, тому контроль хвороби є критично важливим для агровиробників.

Заходи профілактики та боротьби передбачають:

• Впровадження сівозмін для розриву циклу розвитку інфекції.
• Використання стійких до патогенів сортів пшениці.
• Протруювання насіння перед посівом якісними фунгіцидами системної дії.
• Застосування фунгіцидів під час вегетації за виявлення початкових ознак інфекції.