Аспідотеліум

Аспідотеліум (лат. Aspidothelium) — це рід ліхенізованих грибів, які часто помилково сприймаються садівниками як небезпечні хвороби. Насправді ці організми є епіфітами, які використовують стовбури та гілки дерев виключно як поверхню для поселення, не споживаючи соки рослини та не руйнуючи її внутрішні тканини.

Біологічно аспідотеліум є симбіотичним комплексом гриба та водорості. В агрономічному плані він не є збудником інфекційних хвороб у класичному розумінні, тому не викликає загибелі рослин, проте його присутність на молодих саджанцях може пригнічувати нормальні фізіологічні процеси через перекриття дихальних продихів кори.

Зовнішні ознаки ураження проявляються у вигляді дрібних точкових утворень, які можуть мати колір від світло-сірого до коричневого. Ці утворення виглядають як наліт, що щільно прилягає до субстрату. При сильному розростанні вони можуть створювати ефект шорсткості кори, що візуально погіршує стан декоративних та плодових дерев.

Розвиток цих організмів відбувається за умов постійної високої вологості повітря та притінення рослин. Аспідотеліум найбільш активно поширюється в старих садах, де дерева мають густу крону і де рідко проводиться обробка захисними засобами. Він є індикатором мікроклімату саду, віддаючи перевагу місцям з мінімальним рівнем забруднення повітря.

Для профілактики та обмеження поширення аспідотеліуму фахівці рекомендують наступні заходи:

• Регулярне проріджування крон для забезпечення доступу сонячного світла та циркуляції повітря.
• Обробка стовбурів дерев вапном або спеціальними садовими фарбами.
• Видалення відмерлих частин кори, де найчастіше накопичуються спори епіфітів.
• Контроль рівня вологості шляхом правильного вибору схем поливу, що уникають розбризкування на стовбури.