Беоміцес

Беоміцес — це рід лишайників, який часто зустрічається в садах на стовбурах старих дерев. З погляду агрономії, він належить до групи епіфітів, які використовують дерево лише як опору для свого існування. Хоча він не є паразитом, що висмоктує сік, надмірне заселення ним поверхні кори може негативно впливати на стан здоров'я плодових культур.

Найчастіше цей лишайник вражає плодові дерева, такі як яблуня, груша, слива, які мають грубу, тріщинувату кору. Саме у тріщинах накопичується волога та органічні рештки, які стають поживним середовищем для початкового закріплення спор беоміцесу. Старі сади, де давно не проводилися заходи з догляду за корою, є головною зоною ризику.

Ознакою ураження є поява на поверхні гілок та стовбурів виразних плям, часто з дрібними виростами, що нагадують крихітні плодові тіла грибів. Вони можуть мати світло-сіре, білувате або кремове забарвлення. На відміну від хвороб, викликаних патогенними грибами, лишайник зазвичай не спричиняє швидкого відмирання тканин, але змінює фізіологічний стан кори.

Для розвитку беоміцесу критично важливі підвищена вологість повітря та достатня кількість світла в поєднанні з тінню від загущеної крони. Погана циркуляція повітря в саду створює мікроклімат, у якому лишайники розмножуються надзвичайно швидко. Також сприяють поширенню відсутність обрізки та неправильний догляд за пристовбурними колами.

Шкідливість цього організму полягає в тому, що він блокує пори дерева, через які відбувається газообмін. Крім того, під шаром лишайника часто селяться садові шкідники та збудники справжніх грибкових хвороб. Захист полягає в механічній очистці стовбурів, використанні вапняних розчинів для побілки та своєчасному проведенні обрізки для поліпшення аерації крони.