Вірус макроптилівена бегомовірус

Begomovirus macroptilivenae є небезпечним вірусним патогеном, що належить до родини Geminiviridae. Як і інші бегомовіруси, він містить ДНК-геном і характеризується здатністю до системної інфекції рослин-господарів, що призводить до значних фізіологічних змін у тканинах зараженого організму.

Найбільш чутливими до впливу цього вірусу є рослини родини бобових. Серед сільськогосподарських культур під загрозою знаходяться посіви квасолі та сої. Вірус здатний накопичуватися в системних тканинах, що робить його боротьбу вкрай важливою для збереження врожаю.

Зовнішні ознаки захворювання проявляються у вигляді мозаїчного забарвлення, скручування країв листя та деформації пагонів. Інфіковані рослини зазвичай відстають у рості, мають зменшену площу листкової поверхні, що прямо відображається на процесах фотосинтезу та знижує врожайність зернобобових.

Біологічним вектором передачі вірусу є білокрилка (Bemisia tabaci). Вона переносить інфекцію від заражених рослин до здорових під час живлення. Поширення вірусу відбувається швидше за умов спекотного літа та за наявності великої кількості альтернативних рослин-господарів у полях та біля них.

Для профілактики та обмеження шкодочинності застосовують такі заходи:

• Моніторинг популяцій білокрилки та вчасна інсектицидна обробка.
• Використання безвірусного насіннєвого матеріалу та стійких селекційних ліній.
• Ретельна боротьба з бур'янами, які можуть бути носіями вірусу.
• Створення розривів у термінах висіву для уникнення піків активності шкідника.
• Просторова ізоляція нових посівів від потенційно заражених ділянок.