Гельмінтоспоріоз проса

Гельмінтоспоріоз проса — це поширена грибкова хвороба, збудником якої є Bipolaris panici-miliacei. Цей патоген належить до групи недосконалих грибів і спеціалізується на ураженні посівів проса, спричиняючи значні втрати врожайності та погіршення посівних якостей зерна.

Хвороба вражає переважно просо посівне. Ураженню піддаються всі вегетативні та генеративні органи рослини, включаючи листя, стебла та волоті. Особливо небезпечним є інфікування під час фази цвітіння та наливу зерна, оскільки це призводить до зниження маси тисячі зерен та їх щуплості.

Первинні симптоми хвороби виглядають як дрібні плями коричневого забарвлення, які з часом стають видовженими. На них формується характерний оливково-чорний наліт, що є спороношенням гриба. Уражене листя швидко жовтіє та засихає, що критично скорочує площу фотосинтетичної поверхні рослини.

Основним чинником поширення інфекції є волога та тепла погода. Патоген зберігається в ґрунті на залишках уражених рослин, а також активно розповсюджується через насіннєвий матеріал. Дощі та вітер сприяють перенесенню конідій на здорові рослини, що може призвести до масового розвитку хвороби в короткі терміни.

Ефективна система захисту базується на профілактиці та агротехнічних заходах. Важливо проводити передпосівне протруювання насіння фунгіцидами, дотримуватися сівозміни та ретельно заорювати пожнивні рештки. Використання стійких до гельмінтоспоріозу сортів дозволяє значно знизити ризик епіфітотії в господарствах.

• Обов'язкове знезараження посівного матеріалу.
• Дотримання просторової ізоляції полів.
• Глибока оранка ґрунту після збирання врожаю.
• Застосування фунгіцидів при перших ознаках хвороби.