Гельмінтоспоріоз кукурудзи

Збудником гельмінтоспоріозу кукурудзи є гриб Bipolaris zeicola, який вважається одним із найнебезпечніших патогенів цієї культури. Інфекція здатна уражати різні органи рослини протягом усього вегетаційного періоду, починаючи від сходів і закінчуючи фазою дозрівання зерна.

Перші ознаки хвороби проявляються у вигляді дрібних плям, що поступово збільшуються в розмірах та набувають видовженої форми. Плями мають буре забарвлення з темною облямівкою або зональністю. Уражене листя поступово жовтіє та засихає, що пригнічує загальний розвиток рослини та негативно впливає на налив зерна.

Розвиток патогена тісно пов'язаний з погодними умовами. Висока вологість повітря, часті тумани та температура в межах +22...+28°C сприяють активному спороутворенню та розповсюдженню інфекції. Гриб чудово зберігається в уражених рештках стебел та листя, що робить їх головним джерелом первинного зараження на наступний сезон.

Вплив хвороби на врожайність є досить значним. Окрім зниження маси тисячі зерен, гельмінтоспоріоз призводить до зниження якості посівного матеріалу та може провокувати розвиток вторинних інфекцій на початках. Рослини стають менш стійкими до вилягання, що значно ускладнює процес збирання врожаю механізованим способом.

Система захисту посівів має базуватися на таких заходах:

• Дотримання просторової ізоляції та сівозміни.
• Ретельне подрібнення та загортання пожнивних решток у ґрунт.
• Використання стійких до хвороби гібридів селекції.
• Протруювання насіннєвого матеріалу фунгіцидами системної дії.
• Обприскування посівів у період вегетації при виявленні перших симптомів.