Фузаріоз дімерум

Bisifusarium dimerum є небезпечним грибковим збудником, що належить до родини Nectriaceae. Цей мікроорганізм спричиняє розвиток фузаріозу — хвороби, яка вражає як вегетуючі органи рослин, так і їхню кореневу систему. Гриб відрізняється високою пластичністю та здатністю виживати в умовах обмежених ресурсів, зберігаючись у ґрунті протягом тривалого періоду.

До кола рослин-господарів належать переважно злакові культури, такі як пшениця, ячмінь та кукурудза, а також деякі бобові. Патоген здатний інфікувати рослину на будь-якій стадії розвитку, починаючи від проростання насіння і закінчуючи фазою дозрівання колосся. В останні роки спостерігається зростання випадків ураження внаслідок потепління клімату та порушення сівозмін.

Симптоматика включає появу плям на листках, почорніння основи стебла та характерне в’янення верхніх ярусів. На колосках часто можна помітити білуватий або рожевий наліт, що складається з маси спор гриба. При ураженні кореневої системи рослина передчасно жовтіє, її коріння стає крихким, темним та має виражені ознаки гниття.

Поширенню збудника сприяють такі умови:

• Підвищена вологість повітря та ґрунту під час вегетації.
• Температурний режим у діапазоні від +18°C до +26°C.
• Пошкодження тканин шкідниками або механічними факторами.
• Наявність значної кількості пожнивних решток на поверхні ґрунту.

Боротьба з хворобою вимагає комплексного підходу, що включає агротехнічні та хімічні заходи. Найважливішою профілактикою є використання якісного, перевіреного посівного матеріалу та його обробка фунгіцидами. Також ефективним є заорювання пожнивних решток, застосування сівозміни з включенням культур, які не є господарями для гриба, та обприскування посівів у критичні фази розвитку рослин.