Чорна хвороба винограду

Чорна хвороба винограду, яку в агрономічній літературі називають Bois noir, належить до групи фітоплазмозних захворювань. Збудником є фітоплазма Candidatus Phytoplasma solani, яка колонізує флоему рослини-господаря. Внаслідок діяльності цього організму припиняється нормальний відтік асимілятів, що призводить до загального пригнічення куща та його поступового відмирання.

Основною культурою, що потерпає від патогену, є виноград культурний. Окрім нього, інфекція може зберігатися в бур'янах, зокрема в берізці польовій та кропиві дводомній. Ці рослини створюють сприятливе середовище для виживання патогену в міжсезоння, що ускладнює контроль за поширенням хвороби на великих площах.

Перші ознаки ураження зазвичай стають помітними у липні. Характерними симптомами є скручування листових пластинок по краях, зміна забарвлення листя залежно від сорту, а також нерівномірне визрівання лози. На уражених ділянках спостерігається масове опадання суцвіть або зав'язі, а ягоди, що залишилися, втрачають цукристість і набувають вираженого трав'янистого присмаку.

Головним фактором розповсюдження Bois noir є комаха-переносник — цикадка Hyalesthes obsoletus. Дорослі особини мігрують з бур'янів на виноград, переносячи фітоплазму під час живлення соками рослин. Динаміка поширення хвороби безпосередньо залежить від чисельності популяції цикадки та якості догляду за пристовбурними смугами та міжряддями.

Профілактика та обмеження шкідливості є ключовими стратегіями захисту. Оскільки лікувальних засобів проти фітоплазмозів не існує, необхідно зосередитися на таких діях:

• Систематичне знищення бур'янів-резерваторів, особливо берізки, навколо виноградника.
• Моніторинг чисельності цикадки та своєчасна обробка інсектицидами в період активного виходу імаго.
• Використання виключно здорових саджанців, перевірених на відсутність патогенів.
• Видалення сильно уражених кущів для зниження загального рівня інфекції на ділянці.