Ботріогіпохнус ізабеллиновий

Ботріогіпохнус ізабеллиновий є патогенним грибом, який належить до базидіоміцетів та спричиняє розвиток небезпечних гнилевих процесів у кореневій зоні та прикореневій частині стебла сільськогосподарських культур. Цей збудник є мешканцем ґрунту і здатний уражати тканини рослин, блокуючи їхню здатність до поглинання поживних речовин та вологи.

Найчастіше хвороба вражає овочеві культури та декоративні рослини, особливо на етапі вирощування розсади. Молоді рослини найбільш вразливі до інфекції, оскільки їхня коренева система ще не має достатнього імунного бар'єру для протидії швидкому проникненню грибниці в судинні пучки стебла.

Основними симптомами ураження є потемніння прикореневої шийки, поява на поверхні ґрунту та частинах рослини світлого, часто ізабеллового або брудно-жовтого нальоту, що складається з міцелію. На пізніх стадіях рослина починає в'янути, листя жовтіє, а коріння стає крихким і руйнується, що зрештою призводить до повної загибелі культури.

Поширення збудника активізується за умов високої вологості повітря та субстрату, а також при порушенні температурного режиму в теплицях. Сприятливими факторами для розвитку грибка є застій води, недостатня аерація ґрунту та відсутність сівозміни, що накопичує інфекційний матеріал у верхніх шарах ґрунту протягом багатьох сезонів.

• Дотримання режиму поливу та провітрювання теплиць.
• Використання фунгіцидів згідно з регламентами захисту.
• Знезараження ґрунтових сумішей перед висадкою.
• Своєчасне видалення та утилізація хворих рослин.
• Застосування біологічних препаратів для покращення імунітету коренів.

Основним методом профілактики є системний підхід, що включає моніторинг стану кореневої системи та використання якісного, знезараженого насіння. Своєчасне виявлення перших ознак присутності міцелію дозволяє зупинити поширення грибка на сусідні ділянки та зберегти врожай від масового ураження.