Ботритіоз ірису

Збудником цієї хвороби є гриб Botrytis convoluta, який є вузькоспеціалізованим патогеном, що вражає представників роду Ірис. Ця хвороба належить до типу кореневих гнилей і є однією з найбільш руйнівних для колекцій іридових у помірному кліматі.

Патоген вражає кореневища, основи стебел та молоді пагони рослини. Найбільш вразливими є садові іриси, які вирощуються на важких ґрунтах з надмірним рівнем вологості, де створюються ідеальні умови для проростання склероціїв гриба.

Основними ознаками ураження є передчасне відмирання листя та слабкий розвиток квітконосів навесні. При детальному огляді кореневища можна виявити ділянки розм'якшеної тканини, вкриті сіруватим міцелієм, на якому згодом утворюються численні чорні склероції характерної форми.

Поширення хвороби відбувається переважно через заражений ґрунт та посадковий матеріал під час вологої та прохолодної весни. Гриб здатний витримувати низькі температури, тому зима не є перешкодою для збереження його інфекційного потенціалу в ґрунті або на рослинних рештках.

Система захисту базується на комплексних заходах, спрямованих на оздоровлення ділянки.

• Вибір сонячних, добре дренованих місць для висадки.
• Обробка кореневищ фунгіцидами системної дії перед посадкою.
• Використання лише здорового посадкового матеріалу без ознак гнилі.
• Систематичне розпушування ґрунту та контроль рівня вологості.