Церкоспороз сої

Збудником церкоспорозу сої є гриб Cercospora sojina, який належить до роду церкоспора. Це хвороба, що широко поширена в зонах інтенсивного вирощування сої та здатна завдавати значної шкоди врожаю, особливо за наявності сприятливих для патогена кліматичних умов під час цвітіння та наливу бобів.

Головною культурою-господарем виступає соя звичайна. Гриб вражає не тільки листя, а й стебла, черешки, а також безпосередньо боби та насіння, що робить його небезпечним як для вегетативної маси, так і для якості майбутнього посівного матеріалу.

Основними ознаками хвороби є утворення дрібних, спочатку кутастих плям, які згодом стають темно-коричневими з характерною світлою облямівкою. З часом центр плями світлішає, а при підвищеній вологості повітря на нижньому боці листка з’являється спороношення гриба, що має вигляд сірого нальоту.

Розвиток патогена тісно пов’язаний із температурним режимом у межах 20–30°C та частими опадами або наявністю рясних рос. Збудник зберігається на рослинних рештках та в насінні, яке стає основним джерелом поширення інфекції на нові площі навесні під час проростання культури.

Шкідливість Cercospora sojina проявляється у різкому скороченні площі зеленої листкової поверхні, що призводить до передчасного старіння та відмирання листя. Це спричиняє недорозвиненість насіння, зниження вмісту білка та олії в бобах, а також суттєву втрату ваги врожаю, що в окремі роки може сягати 20–30%.

• Дотримання сівозміни з інтервалом не менше 3 років.
• Використання стійких до хвороби гібридів та сортів.
• Протруювання насіння якісними фунгіцидами перед посівом.
• Використання фунгіцидів по вегетації при появі перших симптомів.
• Якісне знищення пожнивних решток через глибоку оранку.