Церкоспороз сорго

Збудником захворювання є патогенний гриб Cercospora sorghi, що належить до класу несовершенних грибів. Цей мікроорганізм спеціалізується на ураженні листкового апарату рослин, поширюючись переважно за допомогою конідій. Інфекція здатна перезимовувати на уражених рештках рослин та в ґрунті, що робить її досить стійкою до несприятливих умов середовища.

Основними культурами, що страждають від цього патогену, є різні види сорго: зернове, цукрове, віничне та суданська трава. Хвороба найчастіше спостерігається в районах з інтенсивним вирощуванням цих культур, особливо в умовах, де чергуються періоди вологої погоди та помірного тепла, що стимулює активне спороутворення гриба.

Візуальні ознаки ураження проявляються на листках у вигляді специфічних плям. На початкових етапах це дрібні цятки пурпурового або червонувато-коричневого кольору. З розвитком хвороби плями розростаються, стають витягнутими вздовж жилок листка, а їх центр світлішає, набуваючи сірого відтінку, тоді як краї залишаються темними або облямованими яскравою каймою.

Сприятливі умови для поширення інфекції — це висока відносна вологість повітря та температура в межах +22...+26°C. Часті дощі та роси сприяють проростанню конідій на поверхні листка. Недотримання просторової ізоляції та надмірна загущеність посівів створюють умови для накопичення інфекційного навантаження протягом вегетації.

Економічна шкода від церкоспорозу полягає в передчасному відмиранні листя, що безпосередньо впливає на налив зерна та накопичення біомаси. Ослаблені рослини втрачають стійкість до стресових факторів. Для контролю чисельності збудника необхідно застосовувати комплексні агротехнічні заходи:

• Впровадження стійких гібридів сорго в сівозміну.
• Ретельне знищення післяжнивних решток шляхом глибокої оранки.
• Дотримання оптимальних термінів та норм висіву для уникнення загущення.
• Використання фунгіцидів на посівах з високим ризиком ураження.
• Боротьба з бур'янами, що можуть бути проміжними господарями грибка.