Церкоспорельоз

Церкоспорельоз — це деструктивне грибкове захворювання злакових культур, яке вражає нижню частину стебла, спричиняючи так звану ламкість соломини. Збудником хвороби є гриби роду Oculimacula, що тривалий час зберігаються у ґрунті та на рештках уражених рослин.

Хвороба найчастіше уражає озимі зернові: пшеницю, ячмінь, жито та тритикале. Найбільшу небезпеку церкоспорельоз становить для густих посівів, де мікроклімат сприяє накопиченню вологості в прикореневій зоні, що є критичним фактором для життєдіяльності патогена.

Симптоматика проявляється навесні на першому-другому міжвузлях у вигляді світлих плям із темною облямівкою, що нагадують очі. Згодом ці плями зливаються, тканина стебла руйнується, стає крихкою, через що рослини передчасно вилягають, навіть за відсутності сильних вітрів чи дощів.

Сприятливими умовами для поширення інфекції є помірна температура від +5°C до +12°C та підвищена вологість. Патоген активно розвивається протягом осінньо-зимового періоду та ранньої весни, коли температурний режим є оптимальним для проростання спор гриба.

Заходи захисту включають агротехнічні та хімічні методи. Серед них:

• дотримання сівозміни з перервою між посівами зернових у 2-3 роки;
• використання фунгіцидів під час виходу рослин у трубку;
• глибока оранка для заробки пожнивних решток у ґрунт.