Церіпорія пізня

Церіпорія пізня (Ceriporia tarda) — дереворуйнівний гриб, який класифікується як збудник білої гнилі деревини. Цей мікроорганізм відіграє важливу роль у циклі розкладання органічної речовини в лісових біоценозах, але водночас може завдавати значної шкоди деревним насадженням.

Збудником хвороби є міцелій гриба, який проникає в дерево через рани, тріщини в корі або зламані гілки. Тип хвороби — деструктивна гниль, при якій патоген вибірково руйнує компоненти клітинних стінок деревини, перетворюючи їх на м'яку, волокнисту масу, що швидко втрачає міцність.

Основним зовнішнім симптомом є поява на поверхні деревини плоских, прикріплених плодових тіл, що мають світлий, кремовий колір. На внутрішніх зрізах деревини спостерігається зміна кольору на світліший (білуватий) і помітне розпушення структури волокон, що свідчить про глибоке ураження міцелієм.

Умови для розвитку гриба вимагають стабільної вологості субстрату та помірних температур. Активне поширення спор відбувається переважно в осінньо-весняний період. Висока вологість повітря та наявність свіжих механічних пошкоджень на деревах є критичними чинниками для швидкого зараження здорових екземплярів.

Вредоносність патогена полягає у зниженні технічної придатності деревини та підвищенні ризику вітровалу. Методи профілактики включають:

• регулярне проведення санітарних рубок;
• очищення лісових ділянок від хмизу;
• захист живих дерев від механічних пошкоджень та своєчасна обробка ран антисептиками.