Церіпоріопсіс

Церіпоріопсіс (лат. Ceriporiopsis) — це рід базидіальних грибів, що спричиняють білу гниль деревини. В агроекологічній системі та лісівництві ці гриби відіграють важливу роль у природному циклі розкладання органіки, проте в умовах господарської діяльності вони вважаються небезпечними патогенами, що знижують якість деревної сировини.

Гриби цього роду вражають переважно деревні рослини, зокрема хвойні та листяні породи дерев. Вони проникають у тканини через пошкодження стовбура, пеньки після вирубки або через кореневі системи, які вже були ослаблені іншими хворобами або несприятливими екологічними факторами.

Ознаками ураження є структурні зміни внутрішніх шарів деревини: вона стає м'якою, втрачає щільність та набуває білястого, волокнистого вигляду. Зовнішні прояви патології включають появу на корі чи пеньках плодових тіл гриба, які мають специфічну форму та кремовий відтінок, що свідчить про активну фазу спороношення та розповсюдження інфекції.

Розвиток патогену активізується за умови високої вологості та наявності достатньої кількості мертвої органічної маси. Температурний режим від 15 до 25 градусів Цельсія є оптимальним для швидкого поширення міцелію. Висока щільність посадок та відсутність догляду за лісом створюють ідеальні умови для того, щоб хвороба швидко охоплювала значні площі насаджень.

Для захисту дерев необхідно впроваджувати комплексні профілактичні заходи. До них відносяться:

• санітарна очистка ділянок від хворих та повалених дерев;
• мінімізація пошкоджень кори при проведенні технічних робіт;
• використання біопрепаратів для обробки пеньків;
• підтримка оптимального гідрологічного режиму в лісових масивах.