Цетрелія парканна

Важливе уточнення: Cetrelia sepincola не є збудником хвороб рослин. Це вид лишайників-епіфітів, який використовує кору дерев як місце для прикріплення, а не як джерело живлення. Помилкове сприйняття цього організму як хвороби пояснюється його здатністю швидко заселяти поверхню старих або ослаблених дерев, що створює візуальний ефект «ураженої» рослини.

Біологічно цей лишайник є симбіотичним комплексом, що розвивається у вигляді пласких розеток. Колір талому варіюється від сірого до оливково-коричневого. Він не має ризоїдів, що проникають глибоко в тканини деревини, тому не пошкоджує камбій або провідні шляхи рослини-господаря. Цетрелія парканна віддає перевагу вологим лісам та садкам з мінімальним рівнем забруднення повітря.

Хоча сам лишайник не завдає прямої шкоди, його надмірне розростання може бути опосередкованим сигналом про те, що дерево потребує уваги. Колонії лишайників створюють надійний притулок для дрібних комах-шкідників, які можуть зимувати під їхніми пластинками. Окрім того, надто щільний шар епіфітів на поверхні кори може дещо перешкоджати нормальному диханню стовбура, особливо у молодих саджанців.

Шкодочинність цього об'єкта є мінімальною та суто технічною. Основна проблема полягає у створенні умов для розмноження шкідників, а не в інфекційному ураженні дерева. Якщо ви помітили значні колонії лишайників на цінних плодово-ягідних культурах, це не є приводом для застосування хімічних фунгіцидів, оскільки лишайник не є грибковим патогеном.

Заходи боротьби зводяться до механічних методів та агротехнічних прийомів.

• Механічне очищення кори щітками.
• Побілка стовбурів вапняковими розчинами для профілактики.
• Обрізка занадто густих крон для покращення циркуляції повітря.
• Підтримка загальної енергії росту дерева через підживлення.