Циборінія

Циборінія (Ciborinia) — це рід патогенних грибів, що спричиняють ураження багатьох видів сільськогосподарських та декоративних рослин. Це захворювання належить до групи хвороб, які характеризуються гниттям тканин, і тісно пов'язане з біологією склеротинієвих грибів. Патоген здатний тривалий час зберігатися в ґрунті у формі стійких склероціїв, що робить боротьбу з ним надзвичайно складною.

До кола рослин-господарів входять переважно бобові, олійні культури, такі як соняшник та соя, а також деякі цибулинні квіти. Гриб вражає як кореневу систему, так і надземні органи — стебла та листя. Інтенсивність ураження залежить від сортової стійкості рослин та дотримання правил сівозміни на полі.

Основними ознаками захворювання є поява водянистих плям, які згодом вкриваються густим білим грибним нальотом. В уражених тканинах формуються чорні утворення — склероції, які є джерелом інфекції для майбутніх сезонів. Стебла рослин часто стають крихкими, що призводить до вилягання посівів та повної втрати продуктивності окремих примірників.

Розвиток гриба активізується за умов підвищеної вологості (понад 80%) та температури повітря від 15°C до 25°C. Інфекція легко поширюється за допомогою аскоспор, які переносяться повітряними потоками, а також через ґрунтову вологу, що контактує з пошкодженими частинами рослин або корінням.

Система захисту від циборінії базується на превентивних заходах та застосуванні пестицидів:

• Дотримання просторової ізоляції між полями вразливих культур.
• Використання стійких до патогенів сортів та гібридів.
• Внесення мікробіологічних препаратів для оздоровлення ґрунту.
• Використання фунгіцидів під час вегетації за сприятливих для розвитку гриба умов.