Кокколітус

Кокколітус (Coccolithus) належить до роду одноклітинних водоростей і не є патогеном, що викликає хвороби у рослин. Це морські мікроорганізми, чиї рештки утворюють потужні поклади вапняку в осадових породах. У сільському господарстві цей термін може зустрічатися при вивченні складу ґрунтів, утворених на місцях колишніх морських басейнів.

Біологічно ці організми характеризуються наявністю складного панцира з кристалів кальциту. Після відмирання клітин ці структури накопичуються в осадових відкладеннях. Саме ці відкладення, а не самі живі організми, впливають на фізико-хімічні властивості ґрунту, в якому вирощуються культурні рослини.

Оскільки Coccolithus не паразитує на посівах, симптомів ураження у вигляді плям, гнилей чи некрозів бути не може. Якщо фермер спостерігає подібні ознаки, причину слід шукати у грибкових, бактеріальних або вірусних інфекціях, а не в присутності кокколітофорид. Необхідно проводити точну діагностику в лабораторних умовах.

Вплив на культури проявляється лише через зміну рівня pH ґрунту. Високий вміст карбонату кальцію, що походить від цих водоростей, сприяє лужній реакції ґрунтового розчину. Це створює умови, за яких коренева система рослин може відчувати труднощі з поглинанням певних металів.

• Проведення моніторингу кислотності ґрунту (pH).
• Використання хелатних форм добрив для запобігання дефіциту мікроелементів.
• Застосування фізіологічно кислих добрив для нівелювання лужної реакції.
• Вибір культур, стійких до вирощування на карбонатних ґрунтах.

Заходи захисту в даному випадку зводяться до грамотного агрохімічного менеджменту. Регулярний аналіз ґрунту дозволяє зрозуміти, чи зумовлений стан рослин хімічним складом ґрунтового горизонту, чи іншими чинниками, включаючи реальні хвороби та шкідників.